Лапароскопічне лікування післяопераційної грижі — унеможливлення рецидивів та ускладнень

Статья размещена на правах рекламы. Ответственность за содержание статьи на правах рекламы несет Рекламодатель. Рекламодатель: bilyak.com.ua

Післяопераційна (вентральна, рубцева) грижа — ускладнення, що виникає внаслідок оперативного втручання в області живота, яке може сформуватись в ранньому (до 1 року) або в пізньому (протягом 5 років) відновлювальному періоді. Характерним для грижової патології є випинання внутрішніх органів черевної порожнини зі свого анатомічного місця за межі м'язової стінки, у ділянці рубцевого з'єднання. У Клініці Біляка для лікування вентральної грижі віддають перевагу лапароскопічній пластиці, що є найбільш ефективною та прогресивною методикою у світі.



Класифікація грижового випинання


Вентральні грижі утворюються у 6–10% хворих, яким довелося перенести екстрену гастроентерологічну операцію. Відсутність комплексної підготовки до процедури, порушення хірургічної техніки, правил реабілітаційного періоду та супутні захворювання пацієнта сприяють розвитку цієї патології. Виглядає післяопераційна грижа як округле пухлиноподібне випинання, що класифікується за трьома ознаками:

  • грижові ворота — деформована ділянка черевини, через яку частина травної системи виходить за межі черевної порожнини;

  • рижовий вміст — органи шлунково-кишкового тракту, що змістилися зі свого анатомічного місця;


  • грижовий мішок — розтягнута ділянка м'язової стінки, яка вийшла разом з органами через пошкоджену рубцеву тканину.

Для виявлення післяопераційної грижі фахівці Клініки Біляка проводять пальпацію та візуальний огляд випинання. За допомогою ультразвукового дослідження, комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії рубцева грижа класифікується за місцем формування та розміром: мала (грижові ворота не перевищують 5 см), середня (до 10 см), велика (10–15 см), гігантська (понад 15 см).

Функціональні розлади, що провокуються грижею


Крім наявних ознак післяопераційної грижі (які визначаються візуально або на дотик), прогресування захворювання додає до його симптомів функціональні розлади в роботі шлунково-кишкового тракту:

  • тупий біль в животі (після вживання їжі або фізичних навантажень);


  • хвороблива кисла чи гірка відрижка;

  • здуття живота та нудота;

  • закреп (повноцінне випорожнення відсутнє більше 2 діб).

Затиснення рубцевого грижового випинання супроводжується сильними спазматичними болями, блювотою, затримкою газів та калових мас в кишківнику. Без своєчасної медичної допомоги пацієнту загрожує важка інтоксикація організму, яка може призвести до тяжких наслідків, включно з летальним результатом.

Хід лапароскопічної операції


Для лікування післяопераційної грижі в Клініці Біляка застосовують щадне малоінвазивне втручання (лапароскопічну герніопластику), яку проводять за допомогою інноваційного хірургічного обладнання за чітко розробленим планом:

  • через прокол (1–2 см) поблизу пупка в черевну порожнину вводять лапароскоп, оснащений відеокамерою та джерелом світла;

  • збільшене в кілька разів зображення органів транслюють на моніторі в операційній, що дозволяє хірургу контролювати кожен свій рух;

  • через два додаткові проколи вводять інструменти (троакари), розроблені для безпечного проведення інвазивних маніпуляцій;

  • зсередини черевної порожнини на отвір накладають сітку з інертного полімеру;

  • імплант, що на 3–4 см перевищує розмір грижових воріт, з кожного боку прошивають навколо деформованої ділянки.

Після зшивання розсічення черевини, через яке фіксується сітка-імплант, інструменти виймають, а на проколи накладають 1–2 шви.


Швидке відновлення після герніопластики


Методика лапароскопічної пластики, що впроваджується хірургами Клініки Біляка для лікування післяопераційної грижі, виключає велику крововтрату, позбавляє необхідності розтягування тканин м'язової стінки живота, запобігає виникненню рецидивів та сприяє швидкому відновленню пацієнта.

В день проведення лапароскопії хворий вже самостійно встає, п'є воду, а на другу добу вживає м'яку і рідку їжу. Після перебування під наглядом лікаря в стаціонарі (2–3 дні) пацієнту можна їхати додому та повертатися до звичного життя, дотримуючись рекомендацій лікаря протягом усього реабілітаційного періоду (не менш ніж один місяць).

Впродовж терміну, необхідного для повного відновлення, не можна піднімати важкі речі, потрібно обмежити фізичну активність, виключити відвідування лазні, сауни і купання в ванній, басейні та у відкритих водоймах. Важливо не порушувати режим харчування, контролювати вагу і носити спеціальний бандаж. Дотримання цих правил гарантує швидке загоєння оперованої ділянки та виключає виникнення рецидивів та ускладнень після герніопластики.

Источник: bilyak.com.ua


Данный материал закрыт для комментирования